Аномальна спека накрила місто, начисто змінивши темп і ритм звичного життя: лише у темний час доби можна працювати, рухатися, виживати. І саме серед ночі Саманта Андретті повертається з темряви, що колись поглинула її. П'ятнадцять років, відколи її викрали дорогою до школи, вона провела в лабіринті, не бачила сонця, квітів, дерев, не дивилася в дзеркало. Молоду жінку поміщають до лікарняної палати. Доктор Грін, що спостерігає за нею, полює не за монстрами в зовнішньому світі, а за свідомістю їх жертв. Можливо, спогади Саманти зможуть навести на слід того, хто тримав її в ув'язненні, – людину з лабіринту.