У тринадцять років Макс Вебер студіює праці Макіавеллі та Лютера, у двадцять дев'ять — уже професор. У якісь моменти він проявляє себе як завзятий націоналіст, але водночас з цікавістю знайомиться з «американським способом життя». Макс Вебер (1864-1920) — це не лише один із найвпливовіших мислителів модерну, а й неймовірно яскрава, суперечлива постать духовного життя Німеччини кінця XIX — початку XX століть. Він страждає на типову для своєї епохи «нервову хворобу», працює як одержимий, але жодну книгу не дописує до кінця. Навіть його головна праця «Господарство та суспільство» виходить вже після смерті автора. Значення Вебера як соціолога та економіста, історика та юриста загальновизнане, його роботи мали величезний вплив на цілі покоління вчених та політиків у всьому світі — але що вплинуло на його особистість? Що рухало їм самим? Досі Макс Вебер як людина більшість його читачів залишався загадкою. Юрген Каубе, один із найвідоміших наукових журналістів Німеччини, у своїй захоплюючій біографії Вебера, написаній до 150-річного ювілею від дня його народження, намагається зрозуміти і осмислити це життя на межі знемоги — і водночас створює чарівний портрет першої, вирішальної фази епохи модерну. Юрген Каубе (р. 1962) вивчав соціологію в Білефельдському університеті (Німеччина), у 1999 р. увійшов до складу редакції газети Frankfurter Allgemeinen Zeitung, очоливши в 2008 р. відділ гуманітарних наук, а в 2012 р. культури. Того ж таки 2012 р. був визнаний журналістом року в номінації «Наука» за версією журналу Medium Magazin. У січні 2015 р. став співредактором Frankfurter Allgemeinen Zeitung та отримав престижну премію Людвіга Берне.