«… І раптом Віка видала:– Катка, ти собі не уявляєш, який він пупсик! Лапочка! Сюсічка! У нього такі гарні очі! Такий кумедний носик! А від хвоста я взагалі прибалдела. Катаріна завмерла. Це щось новеньке: хлопець з гарними очима і забавним носиком – куди не йшло, але щоб у хлопців був хвіст… Н-так, не інакше Віка познайомилася з мутантом. – Ти сказала – хвіст? – Ага, – як ні в чим не було кивнула Потапова. - Він у нього маленький, але дуже пухнастий. …»