Харпер каже мені: «Таємниці тільки підживлюють пітьму». Але я бачу цю ситуацію інакше. Таємниці не дають мені померти. Чесність не завжди є найкращою політикою. І все, що відомо, може завдати нестерпного болю. Контракти, які я виконую, є лише угодами. А смерть лише комерційною угодою. Таємниці є валютою у моєму світі. Я сплачую ними свої борги. Я підживлююсь ними. Вони допомагають мені не здавати своїх позицій у сьогоденні, а також забезпечують безпечне майбутнє. Я жив життям, яке було сповнене таємниць, протягом довгого часу — я забув, що таке… відчувати почуття. Але це все було доти, доки я не побачив Харпер. Поки я не побачив, якою гарною вона стала. Який ідеальною, чистою та безневинною в оточенні всього огидного. І порочна обіцянка, яку я відкинув тієї ночі, коли батько Харпер перетворив мене на кілера дванадцять років тому, раптово виявилося знову актуальним. Харпер може бути моєю. Ні… Харпер буде моєю. І все, що мені потрібно для цього — лише виконати поставлене завдання. Смерть це просто комерційна угода. І я щойно потис батькові Харпер руку.