«…Вівіз її кудись кохана людина. Нам із бабусею писала рідко, а потім і зовсім перестала. Тож я виросла без материнської ласки. Жили ми бідно, на одну бабусину пенсію, а вона ще випити кохала, бо в неї, Вася, теж життя було важке, одне горе. Я в школі вчилася добре, книжки любила читати, про кохання дуже любила, і фільмів багато про кохання дивилася. І я, Вася, думаю, що нічого немає кращого, ніж коли одна людина іншу любить і в них діти народяться…»