З блискучого льоду олімпійського фіналу на лікарняне ліжко нижньотагільської лікарні зразка літа 1987 року. Замість білосніжних пісків Флориди, вілли на березі Мексиканської затоки та капітанської нашивки в найкращій команді НХЛ — сталеве уральське небо та однокімнатна квартира. Ось що приготувала мені доля. Якщо там я став тим, чиє прізвище скандували вболівальники по обидва боки океану, то зможу зробити це знову. Тим більше, що іншого виходу я не маю.