Життя - це Книга Блаженств. Одні читають її глибоко і вдумливо, інші швидко і жадібно, треті по діагоналі, а хтось зовсім грамоти не знає. Нам невідомо, хто її пише для нас, хто призначає її нам, безликим, сплячим у коконі небуття, хто готує нам чарівний, розуму незбагненний дар. На полях Книги Блаженств пишуть свої історії герої Ганни Рівелоте – один для одного, і кожна – про кохання. Історії кохання, історії життя дробляться, зростаються і розшаровуються на тисячі дзеркал — у них відбиваються долі, обличчя, кубинське сонце, і венеціанські канали. Історії течуть відразу в кількох напрямках у часі та просторі, розгалужуються кровоносними судинами, нервовими закінченнями, примножуються: одне кохання – одне життя. У них звучать румба, і новосибірська доля, і пісні, які ніколи не заспіватимуть. У них сняться ромові сни і таємниче сяє місячний цукор… І в цьому сяйві так легко помилитися, перемішавши сторінки свого та чужого життя…