Книга для тих наших сучасників, які з будь-яких причин ніяк не наважуються подолати той невидимий бар'єр, який відокремлює їх від життя в Церкві. Книга спростовує звичайні прийоми, за допомогою яких ворог роду людського будь-якими засобами намагається не допустити людини до Бога.

Зміст:

Прийом перший: «А я ходжу до церкви»Прийом другий: «У мене Бог у душі»Прийом третій: «Я ще не дозрів»Прийом четвертий: «Не ходжу до церкви, тому що це модно» Прийом п'ятий: «До церкви стало ходити багато людей напоказ, політики стоять зі свічками в руках, ходять бандити — не хочу їм уподібнюватися» Прийом шостий: «Нас не виховували у вірі. Тепер вже пізно змінювати свій світогляд» Прийом сьомий: «Я не знаю, як поводитися в церкві. А раптом мене погано зустрінуть?» Прийом восьмий: «Я не такий вже сильно віруючий» Прийом дев'ятий: «На Бога сподівайся, а сам не поганяй» Прийом десятий: «А що в церкві робити?» Прийом одинадцятий: «Я такий грішний, куди мені ще до церкви? Прийом дванадцятий: У мене немає часу. Мені ніколи» Прийом тринадцятий: «До церкви ходити не виходить» Прийом чотирнадцятий: «Ще встигну, не зараз, потім якось» Прийом п'ятнадцятий; «Я не можу ходити в храм, мені там буває погано» Прийом шістнадцятий: «Я не розумію, що в церкві говорять» Прийом сімнадцятий: «Читати і слухати Євангеліє важко» Прийом вісімнадцятий: «Але ж ми світські люди, ми ж не ченці » Прийом дев'ятнадцятий: «Але ж є не тільки Православна Церква» Прийом двадцятий: «Можна і вдома молитися» Прийом двадцять перший: «Всі так живуть» Прийом двадцять другий: «Але якщо починати ходити до церкви, тоді ж треба буде жити по- іншому»Прийом двадцять третій: «Я просто не ходжу. До чого тут диявол?» Прийом двадцять четвертий: «Як я піду на сповідь, коли я не можу/ не хочу відмовитися від деяких своїх гріхів?» Прийом двадцять п'ятий: «Є й негідні священики. А раптом до такого потрапиш? Прийом двадцять шостий: Як я можу зовсім незнайомій людині відкривати свою душу? Прийом двадцять сьомий; «О. що люди скажуть?» Прийом двадцять восьмий: «Піду до церкви — будинки будуть незадоволені» Прийом двадцять дев'ятий: «Головне — бути хорошою людиною і робити добрі справи» Прийом тридцятий: «Я ходив до церкви, молився, ставив свічки, а все одно нічого не змінилось. Бог мене не почув» Прийом тридцять перший: «А хто знає, що все це правда? Я не можу вірити на слово. Якби я сам побачив якесь диво…» Прийом тридцять другий: «Але ж і в тих, хто до церкви ходить, бувають і нещастя, і хвороби» Прийом тридцять третій: «Поки живемо, треба жити, а не думати про смерть »