У цьому романі важко виділити головного героя. Можна сказати: усі – головні. Це й гноми – ковалі Ізарн та Станах, що викували Меч, та їхні тани. Це і люди, які пішли шукати у гномів захисту, і самі захищають Меч від драконів та їхніх володарів. Це і ельфи, ікендери, а серед них ніколи не журиться кендерочок Лавім Пострибунчик. Книга написана так, що відірватися від неї неможливо, тим більше, що остаточної точки автор у книзі і не ставить…