Будинок був жахливий – збудований з брудно-сірої цегли і весь якийсь косий. Його під'їзди ніби пересварилися, а на дах насунулася величезна труба. Коли Ріна сюди переїхала, то одразу зрозуміла: тут твориться щось дивне, адже вночі стіни виють так, ніби їм боляче. А одного разу, на самій межі сну та яви, вона почула шепіт: «Приходь по спіралі…» Здавалося, хтось кликав на допомогу. Хтось не з нашого простору. З Сердцевинума.Опинившись у цьому спотвореному світі, Ріна та її друг Тім дізнаються: серце будинку вкрадено, тому він і виє. Якщо його не знайти, мешканцям загрожує небезпека…