Мона, втративши щойно народжену дитину, вирішила втопитися. Вона поїхала на Оку і з мосту стрибнула у річку. Розплющивши під водою очі, Мона побачила… чоловіка з металевим кофром у руці. Прокинулася вона у лікарні. Виявляється, коли її витягли з води, у руках Мона міцно стискала металевий кофр. З цієї хвилини вона стала об'єктом пильної уваги органів. Сказавши в міліції, що кофр належить їй, вона їде на адресу, вказану на конверті, знайденому всередині кофра. У шикарному котеджі вона виявляє двох маленьких голодних дітей та підлітка Колю, який стверджує, що це будинок його дядька і що, приїхавши, він знайшов у ньому трупи дядька та його дружини. Поки він бігав дзвонити батькам, трупи зникли. Мона та Коля залишаються в будинку. Кожен перебуває у своєму пеклі. Але вони й не підозрюють, що найстрашніше і найнеймовірніше у їхньому житті тільки починається…