Двадцятирічної Сандрі зовсім непогано жилося з мамою та бабусею. Але вони померли. Зате з'явився батько, це після двадцятирічної відсутності! І зовсім не воскрес після загибелі у гарячій точці, як пояснювали їй у дитинстві, а повернувся після відсидки у в'язниці. Щоправда, бабуся тільки перед смертю зізналася зятю – злодії в законі на прізвисько Бельмо, що в нього є дочка. Той від радості мало не збожеволів, вирішив зав'язати зі злочинним світом і кинути до ніг доньки крадені мільйони. Тільки у норовливої донечки немає жодних почуттів до «тата». Так би й не зійшлися ніколи дві самоти, якби Сандру через батьківські гроші не взяли до заручників...