«Між собакою та вовком» (1980), другий роман Сашка Соколова (р. 1943) – твір надзвичайно оригінальний. Вважаючи, що російська літературна мова «істерся» від постійного вживання і втратила будь-яку виразність, письменник намагається уникнути звичних мовних норм. Результатом цього став унікальний стиль, у створенні якого взяли рівноправну участь і грубе просторіччя, і діалекти, і твори російської та світової класики, і піднесений стиль Святого Письма, і слова, винайдені самим автором. Дія роману «кочує» з одного берега річки на інший і назад, два оповідачі почергово перехоплюють нитку розповіді, проза змінюється поезією, а поезія – прозою, і кожне поєднання слів вражає своєю несподіванкою.