Всеосяжна праця з богослов'я ікони, що стала богословською класикою. Успенський викладає богослов'я ікони в історичному порядку від первохристиянського мистецтва до нашого часу, однак це саме богослов'я, а не мистецтвознавство. у царині церковного мистецтва. Як відомо, шанування святих ікон відіграє у Церкві дуже велику роль; тому що ікона є чимось набагато більшим, ніж просто образ: вона не лише прикраса храму або ілюстрація Святого Письма: вона — повна відповідність йому, предмет, який органічно входить у богослужбове життя. Цим пояснюється те значення, яке Церква надає іконі, тобто не всякому взагалі зображенню, а тому специфічному образу, який вона сама виробила протягом своєї історії, у боротьбі проти язичництва та єресей, тому образу, за який вона, в період іконоборства, заплатила кров'ю сонму мучеників і сповідників — православній іконі. В іконі Церква бачить не якийсь один аспект православного віровчення, а вираз Православ'я в цілому, Православ'я як такого. Тому ні зрозуміти, ні пояснити церковне мистецтво поза Церквою та її життям неможливо».