На сільській площі, перед будинком адміністрації, зібралося не менше ста людей. Усі суцільно бородаті чоловіки від тридцяти до сорока років, у натовських камуфляжах без ознак. Ні жінок, ні дітей серед них не було видно. У кожного з присутніх висів за плечем автомат. Вони весело перемовлялися між собою і, ковтаючи слину, кидали жадібні погляди то на бранців, то на величезне багаття, біля якого лежали рядком чотири здоровені рожни.