Дванадцятирічний Антон почувається самотнім. Батьки зайняті собою, постійно з'ясовують стосунки та не пам'ятають навіть про день народження свого сина. Рівень їхньої неприязні один до одного зашкалює. Контакт із власним сином повністю відсутній. У школі з Антоном теж ніхто не спілкується, а вчитель взагалі називає його «аутсайдером», тобто стороннім, зайвим. Єдина людина, яка розуміє та любить Антона, – це його бабуся. Але вона живе в іншому місті, і бачаться вони не часто. Хлопчик веде щоденник, з якого читач дізнається про його невеселе життя.