Багато дивно відбувалося з Ардайлом чи то уві сні, чи наяву. Він точно знав, що мав померти, але свідомість не залишала його. Якісь незрозумілі йому фрази, що обговорювали всередині його суті, здавалося, крім нього самого, але які він усе чув, призвели до того, що він прокинувся. Ось тільки він перестав бути людиною.