Роман «Одержимі війною» – результат багаторічних спостережень та роздумів про долі тих, у чию біографію увірвалася війна в Афганістані. Автор і сам служив у ДРА з 1983 по 1985 рік. Основу роману складають достовірні сюжети, що реально відбувалися з автором та його знайомими. Різні сюжетні лінії об'єднані в детективно-пригодницьку історію, центральною дійовою особою якої став зловісний маніпулятор людською свідомістю професор Беллерман, який веде глибоко засекречені експерименти над людьми, метою яких є остаточне поневолення та розлюднення людини. Вигадана постать В. Я. Беллермана та інших співробітників секретного 13-го відділу КДБ має кілька реальних прототипів. Діяльність цієї групи осіб також є достовірним історичним фактом. У романі кілька історичних планів, що зачіпаються історії сімейних родів головних героїв, чиї історичні долі переплітаються в тісному єдиноборстві, що триває багато століть, порушуються серйозні політичні, історіософські та культурологічні проблеми. Однією з головних ідей, яку сам автор вважає у своєму літературному дітищі основною, є ідея необхідність усунення вкоріненого століттями міжконфесійного протистояння між християнами, язичниками, мусульманами та іудеями – протиріччя, що не відображає світоглядну суть релігійних ідей, але є основою воєн і людських.