Легенда про Айку, міфічного прабатька вірмен, лежить в основі всього давньовірменського міфологічного епосу. Згідно з давньовірменськими легендами онук Ноя Айк накреслив межі майбутньої вірменської держави навколо трьох озер, розташованих навколо гори Арарат: Севан, Урмія та Ван. Однак кривавий тиран Бел правитель Вавилону, вторгся в нещодавно створене царство Айка, і 11 серпня 2492 до н. е., жорстока битва між вавилонянами та вірменами. Сталося це у містечку Айоц дзор. У кривавій битві Айк убив Бела влучним пострілом із лука. Тіло поваленого загарбника віднесли на вершину гори та спалили. З того часу Айк став основоположником Вірменського царства. Надалі він у вірмен став обожнюється і весь народ став називати себе словом «хай», підкреслюючи свій родовід від легендарного велетня. Перед смертю Айк дарував владу над країною своєму старшому синові – Араманьяку, від імені якого походять різні похідні форми назви вірменського народу: ермені, вірмени, аріми, армані та ін. У цій книзі докладно переказується весь епос про Арію Айку.