Адже навіть дитина, стверджуючи Сонце і зірки, перекине без праці багато догмати церкви. І все-таки, вони тримаються за них «намертво», відповідаючи на всяке незручне запитання про традиції та обряди! Понад те, атеїзм 20-го століття є породження церковного догматизму; людина виросла, щоб сприйняти більше Світла, сприйняти більш високу Істину. А йому нав'язують – подібно до його прадідів – образи середньовіччя, називаючи це традицією. Начебто дорослого чоловіка можна вбрати у повзунки?!