Леонід Геннадьевич Парфенов, творець нинішнього російського телебачення в кращих його зразках - це людина, яка за моєї пам'яті не дала жодного відвертого інтерв'ю. Я інтерв'ював його тричі і жодного разу не зміг добитися від нього жодної темпераментної відповіді (окрім декількох випадків, коли він вже зовсім злився).Людина цей - геніальний за багатьма прикметами, дуже закритий, дуже строгий по частині смаку і моралі. Розмова з ним про "літературу про нього", зокрема про його друга і однокашника Башлачеве, про період НТВ, "Російську імперію" і російську історію Акуніна - усе це обіцяє бути жахливо цікавим і абсолютно сенсаційним.*****- Говорять, раніше більше читали. Так раніше робити нічого було! А зараз стільки інформації! Стільки різних можливостей її отримувати в найрізноманітніших формах! Подорожі, відео, кіно. Почому я повинен черпати знання тільки з пожовклих сторіночок?*****- Не розумію людей, які, закривши очі, не можуть представити карту світу.*****- Після "Лолиты" Набокова написане по-російськи так не вражало. Мені зараз яке-небудь "Листування членів Політбюро" цікавіше читати.*****Парфенов: потрібно ж щось цитувати увесь час.Биков: не обов'язково, можна запитати мене і я процитую.Парфенов: ну навіщо ж? Це мій хліб.Биков: ви не розчарувалися, коли побачили той закордон про яку читали в книгах? Я ось побачив Париж і зрозумів, що у Золя набагато цікавіше.Парфенов: що ви! Ви не туди ходили кудись.Биков: ну та. Чи не те читав.*****- "Нікому березу заломати" у виконанні самого Башлачева було по-справжньому страшно слухати. Коли подушечки пальців в кров розриваються об струни, а він не помічає і кров летить на підлогу.

Для пристроїв Apple для корректного відтворення файлу потрібен комп'ютер з встановленим iTunes.