Здавалося б, чого ще треба? Молода, красива, розумна, є друзі та подруги, у коханцях – президент компанії, начальник – чудовий хлопець, до того ж явно закоханий у нашу героїню, – та й таки вона відчайдушно нещаслива! Розумом розуміє, що роман із одруженим чоловіком до добра не доведе, і Павло, начальник, як на зло, завжди поруч – у сусідньому кабінеті, і так легко просто піти йому назустріч… Але думаєш головою, а любиш серцем. І тільки різкий життєвий поворот дозволяє по-справжньому придивитися до того, хто поруч із тобою. За порадою Павла і частково від нудьги героїня починає писати детективний роман, потім інший ... Так уже не раз бувало в детективних романах модних письменниць: роман починає жити своїм життям, і навколо автора відбуваються якісь події. Можна порівняти ці події із частинами дитячого пазла. Знаходиш один потрібний фрагмент, потім інший, потім крутиш їх, і в якийсь момент з лякаючою ясністю виникає правильна картинка. І стає ясно, хто саме стоїть за всіма подіями, і чітко розумієш, що була лише слухняною лялькою у його руках. Але в житті така ясність іноді приходить трохи пізніше, ніж того вимагають канони детективних романів…