Робота альфа-тестером у віртуальній грі – це робота чи розвага? Для кого як. Для затятого геймера – це апофеоз всього життя, для звичайного солдата – ще один наказ. А для інваліда – можливість знову стати повноцінним, не лише у грі, а й у реальності. Усіх тестерів, кого набрали у фокус-групу, поєднує одне бажання – бути першим. Це зрозуміло і зрозуміло. Ось тільки що якщо Гра, це не тільки чудовий віртуальний світ фентезі, а щось більше? Що якщо за першим видимим шаром є другий? Чи навіть третій? Що якщо не лише гравці тестують світ, а й світ тестує гравців?