В'ячеслав П'єцух (1946), історик за освітою, у вигадливих лабіринтах російського минулого почувається, як у власній квартирі. Але не завжди в будинку, як би ми його не обжили, нам дано вгадати задум архітектора. Так і в минулих часах, як у них не вдивляйся, загадки російської людини все одно залишаються невирішеними. І вічно виходить, що за який шлях до прогресу не візьмися, він все одно виявиться особливим, і знову нам призначено подати урок усім народам, крім самих себе. Мабуть, тут справа в особливостях нашого національного характеру — його й досліджує письменник. Від безпросвітної туги і розпачу В. П'єцуха, а з ним і його читачів, рятує відмінне почуття гумору і віра все в той же російський характер. виданий 1997 року.