Самотність відноситься до проблем завжди актуальних, що привертають не тільки увагу вчених і мислителів, але і найширше коло людей. У монографії здійснено спробу з допомогою філософського аналізу переосмислити проблему самотності у термінах естетики та онтології. Філософія самотності – це по суті класична філософія вільного і відповідального індивіда, який прагне знати себе і не перекладати провину за те, що відбувається з ним на інших людей, суспільство та бога. Філософія самотності покликана розкрити драматичну сутність людського буття, демонструючи різні форми «індивідуальної» драматургії: способи усвідомлення та вирішення протиріччя між зовнішнім та внутрішнім, «своїм» та «іншим». Представлену в цьому дослідженні концепцію самотності можна визначити як філософсько-антропологічну.