Втративши свого хлопця Трента, який загинув за рік до закінчення школи, Куїнн звертається до реципієнтів його донорських органів у надії зібрати воєдино своє життя, що розбилося на уламки. Їй відповідають усі, крім одного – того, хто отримав його серце, орган, у якому на переконання Куїнн, укладено суть людини. Щоб примиритися зі спогадами, Куїн робить ризикований крок і розшукує дев'ятнадцятирічного Колтона Томаса, якому і був зроблений цей безцінний дар. Те, що почалося з випадкової зустрічі, поступово перетворюється на щось більше, в обопільне тяжіння. Куїн не хоче піддаватися цьому почуттю - особливо тому, що Колтон не знає, як саме вони пов'язані, - але поряд з ним вона відчуває себе живою. І як би сильно її не вабило до Колтона, кожен удар його серця нагадує їй про те, що було втрачено в минулому... і про те, що під загрозою зараз. Переклад виконаний для групи >