Настільна книга - це не довідник, не шпаргалка, а твоя подруга. Так-так, ні більше, ні менше. Ти завжди зможеш узяти її з собою, поговорити з нею, коли буде нудно, вона підбадьорить тебе, якщо щось станеться, і дасть раду, не переслідуючи своїх інтересів, без заздрості і ревнощів. Саме такої подруги мені завжди бракувало. Її місце зайняли спочатку щоденник, якому я довіряла усі свої таємниці, потім товстий зошит, що вмістив все, що я вважала цікавим і корисним, а потім книги. Кожну книгу я пишу, в першу чергу, для себе. Щоб самою було цікаво читати і шукати щось нове, а насправді, добре забуте старе. Щоб можна було побачити в кожному рядку сильну, мудрую і веселу жінку, повідати їй про свої біди і захотіти стати на неї схожою. Мої книги змінили мене, вони стали моїми кращими подругами, тому я безсоромно раджу тобі приєднатися до нашої стервозної компанії.