Роджер Скрутон, один із головних критиків лівих ідей, звертається до творчості тих, хто зробив найбільший внесок у розвиток цього напряму думки. У доступній формі він розбирає теорії Еріка Хобсбаума та Едварда Палмера Томпсона, Джона Кеннета Гелбрейта та Рональда Дворкіна, Жана-Поля Сартра та Мішеля Фуко, Дьордя Лукача та Юргена Хабермаса, Луї Альтюссера, Жака Лакана та Жіля Саїда, Олена Бадью та Славоя Жижека. Предметом аналізу виступає рух нових лівих як на етапі, а й у процесі формування з кінця 1950-х років. Скрутон піддає безжальній критиці всі основні напрями нової лівої думки і прагне знайти точку опори для протистояння їм, при цьому не ґрунтуючись на релігії.