До того, як вчені знайшли ліки, люди вважали, що кохання — це добре. Вони не розуміли, що як тільки кохання — марення — розквітає у твоїй крові, то неможливо уникнути його влади. Зараз усе інакше. Вчені здатні викорінити кохання, а уряди вимагають, щоб усі громадяни отримували ліки після досягнення вісімнадцяти років. Лена Холовей завжди з нетерпінням чекала того дня, коли вона одужає. Життя без любові – це життя без болю: безпечне, розмірене, передбачуване, щасливе. Але до початку лікування залишилося дев’яносто п’ять днів, і Лена робить неймовірне: вона закохується.