Рональд Фірбенк (1886-1926) проводив свої дні у вишуканій дорозі. Романи він писав на поштових листівках у прикрашених квітами номерах готелів. Його пересування світом були непередбачуваними. "Завтра вирушаю на Гаїті. Кажуть, президент там Справжня Душка!" - Повідомляла телеграма, яку отримав від нього приятель. На урочистій вечері, влаштованій на його честь, патологічно полохливий письменник наважився проковтнути лише одну горошину. Він почитав слово "відпочинковий" і всі книги, які йому подобалися, називав відпочинковими. всі літературні піжони XX століття, але робили це здалеку, заочно: занадто неспокійною людиною мав славу предмет їх поклоніння. Ексцентрик і егоцентрик, Россіні від літератури, англійська Габріеле Д'Аннунціо, тільки без італійської маслянистості у погляді, Фірбенк продовжив лінію Уайльда в англійській літературі, довівши її до повного маразму: і в частині мови, і в частині химерності. Користуючись термінологією К'єркегора, Фірбенк - естетик у чистому вигляді, людина, для якої в літературі немає понять добра і зла, і тому немає нічого дивного, що з аналоя читають про юну даму, яка народила дрозда через протоку, а її світлість підозрюють у зв'язку з собакою. Нормально. Сексуальна енергія рухає ці рядки за книгою, і навіть знаменитий фірбенківський персонаж кардинал Піреллі (не плутати з шинами) - не більше ніж маскарадний дивак, сповнений благородного бажання до всього, що рухається. Маскарад, іронічний розіграш у темних алеях, буффонада з флейтою і трошки нервово - вся ця чудова нісенітниця розростається як дерево до масштабів всесвіту - і знову повертається до автора. Такий Фірбенк. Після нього так само умів писати тільки Борис Віан, та й той на ранній стадії «Піни днів». В апендиксі збірки – висловлювання сучасників про письменника, і цей розділ не менш важливий, оскільки письменники на кшталт Уайльда та Фірбенка будували життя під власний лист, а не навпаки. Звідси й анекдоти. Цю книгу треба читати маленькими порціями, оскільки сюжету як такого тут немає - хід дій нагадує божевільне чаювання і бал у королеви одночасно: з усіма героями, що випливають (що витікають, розтікаються і запливли). Гліб Шульпяков