Грішать тяжко проти першої Божої заповіді ті, хто дотримується забобонів. Забобона, або суєтна віра, - віра ні на чому не заснована, недостойна істинних християн.

Святі отці і вчителі Церкви часто застерігали від забобонів і забобонів, якими спокушалися іноді давні християни.

Забобони походять від прагнення людини всьому дати пояснення, в усьому встановити зв'язок, від самовпевненості і свавілля, від прийняття хибного за істинне. які часом випливаючи з сфери підсвідомості, спотворюють життя людини, будучи в різних формах у хибних символах і діях.

Хай збереже нас Господь від усіх видів забобонів! І оскільки ми знаємо, що забобон починається в людях з дитинства, то наш обов'язок так виховувати дітей, щоб юна душа їх не заражалася забобонами. Нехай діти змалку привчаються любити Церкву, вдаватися до Бога з молитвою, в церковних обрядах і священнодіяннях бачити рятуючу силу. Нехай діти з юних років привчаються мати правильні поняття про Промисл Божий, що все спрямовує до добра: тоді душа їх не заразиться забобонами, тоді не побояться вони нічого, вигаданого дурістю людською. Вони боятимуться лише гніву Божого, думатимуть лише про те, як би не спричинити осуд за гріхи і не довести себе до смерті вічної.