В історії знаменитого серійного вбивці, шведського маніяка Томаса Квіка, правда і вигадка змішалися найхимернішим і найтрагічнішим чином. Засуджений за зовсім інші злочини, перебуваючи на примусовому лікуванні, він раптом зізнався у низці жахливих вбивств та мук. Довге слідство мало впевнений висновок: винний. Проте надто часто у дізнавачів кінці не сходилися з кінцями, надто часто Квік плутався у власних свідченнях, надто правоохоронці хотіли засадити його за ґрати. Грім гримнув, коли через кілька років злочинець відмовився від своїх свідчень і після повторного слідства його повністю виправдали. Це викликало величезний резонанс у шведському суспільстві, яке розділилося надвоє: одні називали Томаса безневинною жертвою системи, інші гнівно таврували його як отвір пекла. Що тут є істиною, невідомо й досі. І, можливо, не стане відомо ніколи. У будь-якому випадку автор клянеться говорити правду, тільки правду і нічого, крім правди…