– Добре. Є якісь побажання? Мій пан? — у голосі Лори почувся сарказм. — Пане? - здивувався Едвард. - Ну, ти ж тут цар і бог! — Звідки ти?.. — Мені доступна вся інформація, пам'ятаєш? Навіть Стів із землі, з усією його просунутістю і довгим навчанням не володів таким "я" в мисленні. - Лора, - з дещицею наказу сказав Едвард - знизити рівень сарказму до мінімуму. - Слухаю і корюся, мій пане. Зараз…воооо, майже… все! Зменшила весь сарказм. - сказала Лора з легкою усмішкою в голосі. Едвард насторожився такому нахабству Іі. - його хвилював рівень допуску. - Навіщо? - здивувалася Лора. - Що значить навіщо?! - Відкрий! - Не буду, поки не скажеш навіщо! – відрізала Лора…