Як ми їх тільки не обзиваємо, менти, лягаві, пси, але коли з тобою чи з родичами, знайомими трапиться біда, ми біжимо до них. Допоможіть, захистіть, ображають. І вони, не знаючи ні вихідних, ні свят, тижнями не бачачи дружин та дітей, допомагають та захищають. У народі вже давно помічено, що чим у людей більше влади, тим вона підлий. І біжимо ми, не до влади, а до простих опер. Які через своє серце пропускають людський біль. Вона нікуди не йде, вона залишається з ними на все життя.