Я, проти того, щоб забули, ті нескінченні прагнення, мрії, пошуки, які були у радянської інтелігенції, і хоча вони всі програли, і не хочуть це визнавати, і вони зникають, не залишаючи пам'ять, вони були не так вже й погані – ні вони, ні час. Якби вони визнали свою поразку, то вони залишилися б, але вони не зробили це. Це весела і, звісно, сумна комедія, вона добре читається. Я сподіваюся, що ви отримаєте задоволення.