Повість "Сакура" входить до збірки "Сенсація на Марсі".

Короткий зміст твору (відкривши спойлер, - нарікайте тільки на себе!)Під враженням відвідування Першого Всесвітнього симпозіуму письменників-фантастів, що проходив у Токіо (Японії) 1970 року в рамках Міжнародної виставки ЕКСПО-70, Василь Бережний пише невелику повість «Сакура» (1971), в якій владу над людьми захопив суперкомп'ютер Унікум. Спочатку він створювався для забезпечення залізничних перевезень, потім до нього все більше приєднували й інші транспортні магістралі та комунікації, про які Унікум не усвідомив своє «Я». Одного разу він вирахував, що для порятунку людей від можливості ядерної війни необхідно сховатися в штучні печери. Після того, як населення стало жити подібно до кротів, їм навіяли, що на поверхні страшна радіація. Порятунок прийшов лише за кілька десятків років і поштовхом до цього була маленька дівчинка Міка-тян, якій так хотілося побачити сакуру – дерево, про яке так часто розповідала її мати. Далі все склалося як головоломка. Мати дівчинки Кьоко перейнялася прагненням дівчинки і сама почала думати про те, що краще померти нагорі, ніж жити тут. У Кьоко була кохана людина, яка колись працювала інженером біля Унікума. Він спочатку не поділяв бажань Кьоко, але після того, як вони випадково опинилися на поверхні і зрозуміли, що радіації немає і близько, став на шлях рішучих дій. Він задумав відключити Унікум. І в цьому йому допомогла підпільна організація «Небо та сонце». У результаті Унікум був знешкоджений, а його вірні роботи стали купою марного металобрухту.

© Віталій Карацупа, 2004-2009