Перехід закинув Анатолія Суворова зовсім не туди, куди він хотів, але це та сама Друга світова. Новий світ, інша реальність – прикордонні райони Білорусії та сорок перший рік. Втім, головне – не відступати. Диверсантам та зрадникам не буде пощади! Потрібно наново будувати плани та виправляти чужі помилки. Неабиякою підмогою виявляється кинута на дорогах війни техніка, своя та чужа, а також втрачені у відступі люди. А Анатолій Суворов вміє вести за собою людей. І б'є противника в його тилу. Відчайдушні бої, Анатолій командує і моторизованою мангрупою, де основною силою є танки, і диверсантами в тилу ворога. Він використовує різну тактику і зовсім іншу техніку, яка на голову вища за його улюблені танки і самохідки. У буквальному значенні цього слова – вище.