«Люди безодні» – це вражаючий репортаж-свідоцтво, написаний Джеком Лондоном після двомісячного перебування в бідному та жахливому Лондоні початку XX століття. У цій книзі автор розкриває безжальну реальність життя бідняків, бездомних, проституток та робітників, які примушені жити в умовах жахливого бідняцтва та соціальної нерівності. Лондон описує жахливі умови життя, голод, хвороби та безнадію цих людей, що живуть в абсолютній безодні. Незворушна майстерність письма Джека Лондона робить цю книгу дуже потужним та важливим свідченням про темну сторону людського існування.