"Моє десятирічне ув'язнення" - це автобіографічний твір італійського письменника Сільвіо Пелліко, в якому він розповідає про свої власні долі й страждання під час в'язниці за політичну діяльність у 1820-х роках. Книга є важливим свідченням про репресії та пригнічення у ті часи. У своєму творі Пелліко описує не лише фізичне відсутність свободи, а й психологічне сприйняття в'язниці, самотність та тугу за волею. "Моє десятирічне ув'язнення" залишає читачів задуманими та розчуленими, підкреслюючи важливість свободи та прав людини.