Ми створені нашими генами. Ми, тварини, існуємо, щоб зберегти їх, і служимо лише машинами, що забезпечують їх виживання. Світ егоїстичного гена - це світ жорстокої конкуренції, безжальної експлуатації і обману. Ну а як же акти альтруїзму, спостережувані в природі : бджоли, що здійснюють самогубство, коли вони жалять ворога, щоб захистити вулик, або птахи, що ризикують життям, щоб попередити зграю про наближення яструба? Чи суперечить це фундаментальному закону про егоїстичність гена? Ні в якому разі! Докинз показує, що егоїстичний ген - це ще і хитрий ген. І він плекає надію, що вид - єдиний на усій земній кулі - в силах збунтуватися проти намірів егоїстичного гена.Переклад звірений по ювілейному англійському виданню 2006 року.У форматі a4.pdf збережений видавничий макет.