Чи можна мислити світ, не відрізняючи культуру від природи? Досі антропологія у визначенні свого об'єкта виходить із уявлень про культурне розмаїття, зануреному в природну універсальність, хоча сама ця опозиція відсутня у багатьох культурах, що підлягають антропологічному опису. Філіп Дескола формулює новий підхід до класифікації подібностей та відмінностей між людиною та її навколишнім середовищем. Дане дослідження пропонує радикальний перегляд як основ гуманітарного знання, так і сфер його застосування. Зміст: Передмова 7 Частина I. Природа як ілюзія1. Фігури континууму 152. Дике та домашнє 513. Великий розлад 82 Частина II. Структури опыта4. Схеми практичної діяльності 1255. Ставлення до себе, ставлення до іншого Частина III. Предустановлення буття6. Відроджений анімізм 1717. Про тотемізм як онтологію 1908. Безсумнівність натуралізму 2269. Сп'яніння аналогією 26310. Елементи, відносини, категорії 302 Частина IV. Підходи до життя11. Колективні інститути 32312. Метафізики вдач 365 Частина V. Екологія відносин13. Форми прихильності 39914. Спілкування душ 43315. Історії структур 469 Епілог. Реєстр можливостей 501Вираз подяки 520Бібліографія 522Примітки 544Покажчик імен 574