На берегах Невы. На берегах Сены. На берегах Леты

после оплаты (24/7)
(для всех устройств)
(в т.ч. для Apple и Android)
«Я пишу не о себе и не для себя, а о тех, кого мне было дано узнать… Я пишу о них и для них. О себе я стараюсь говорить как можно меньше…» – написала в предисловии к своим мемуарам Ирина Одоевцева – русская поэтесса, любимая ученица Николая Гумилева, в 1922 году покинувшая Россию. Она прожила долгую жизнь и вернулась на родину в 1987 году – последняя представительница далекого Cеребряного века. Ей довелось увидеть свои книги изданными в СССР – мемуары «На берегах Невы» и «На берегах Сены» вышли в конце 1980-х годов колоссальными тиражами. Герои этих воспоминаний – Николай Гумилев, Георгий Иванов, Осип Мандельштам, Зинаида Гиппиус, Дмитрий Мережковский, Анна Ахматова, Иван Бунин и многие другие. И сейчас, спустя годы, эта книга – памятник эпохе, ее живое свидетельство – читается с огромным интересом. Феноменальная память Одоевцевой позволила ей и через много десятков лет воспроизвести разговоры, дискуссии, споры того времени. В последние годы жизни И. В. Одоевцева задумала третью книгу воспоминаний – «На берегах Леты», которая, однако, осталась незаконченной: лишь несколько глав были опубликованы в парижской газете «Русская мысль». Эти главы включены в настоящее издание.
Характеристики
- ФИО Автора
- Ирина Одоевцева Владимировна
- Язык
- Русский
Отзывы
Неперевершене свідчення епохи
Книга «На берегах Неви. На берегах Сени. На берегах Лети» є справжнім літературним скарбом, що переносить читача у світ російської поезії та культури початку XX століття. Ірина Одоєвцева, як остання представниця Срібного віку, майстерно відтворює атмосферу часу, в якому жили та творили видатні митці. Її мемуари не лише розкривають особисті спогади, але й стають живим свідченням про інтелектуальні дискусії, творчі суперечки та емоційні зв'язки між великими поетами, такими як Гумільов, Ахматова, Мандельштам та багатьма іншими. Читачі можуть відчути дух епохи, зануритися в роздуми про мистецтво, любов і втрати, які супроводжували цих геніїв. Одоєвцева вражає своєю пам'яттю та здатністю передати нюанси розмов і переживань, що робить цю книгу незабутньою. Це не просто мемуари, а справжній культурний документ, який варто прочитати всім, хто цікавиться історією російської літератури та мистецтва. Рекомендую всім, хто хоче зрозуміти не лише особистість Одоєвцевої, але й епоху, в якій вона жила та творила.