Очерки поэтики и риторики архитектуры
Читать фрагмент
Моментальное скачивание
после оплаты (24/7)
Широкий выбор форматов
(для всех устройств)
Полная версия книги
(в т.ч. для Apple и Android)
Как архитектору приходит на ум «форма» дома? Из необитаемых физико-математических пространств или из культурной памяти, в которой эта «форма» представлена как опыт жизненных наблюдений? Храм, дворец, отель, правительственное здание, офис, библиотека, музей, театр… Эйдос проектируемого дома – это инвариант того или иного архитектурного жанра, выработанный данной культурой; это традиция, утвердившаяся в данном культурном ареале. По каким признакам мы узнаем эти архитектурные жанры? Существует ли поэтика жилищ, поэтика учебных заведений, поэтика станций метрополитена? Возможна ли вообще поэтика архитектуры? Автор книги – Александр Степанов, кандидат искусствоведения, профессор Института им. И. Е. Репина, доцент факультета свободных искусств и наук СПбГУ.
FL/970038/R
Характеристики
- ФИО Автора
- Александр Степанов Викторович
- Язык
- Русский
Отзывы
Глибоке дослідження архітектурної поетики
Книга "Нариси поетики та риторики архітектури" є справжнім відкриттям для всіх, хто цікавиться архітектурою та її культурними аспектами. Олександр Степанов майстерно аналізує, як форма будівлі виникає з культурної пам'яті та життєвих спостережень, що робить цю роботу надзвичайно цінною для архітекторів, художників і всіх, хто прагне зрозуміти, як архітектура взаємодіє з суспільством. Автор детально розглядає різні архітектурні жанри, такі як храми, палаци, бібліотеки та театри, пропонуючи читачеві глибокий аналіз їхньої поетики. Ця книга не лише розширює горизонти розуміння архітектури, але й спонукає до роздумів про те, як ми сприймаємо простір навколо нас. Рекомендую її всім, хто хоче зануритися в світ архітектурної теорії та практики, адже вона відкриває нові перспективи для розуміння архітектурної краси та її значення в нашому житті.
7 книг этого же автора
Товары из этой категории:
Как архитектору приходит на ум «форма» дома? Из необитаемых физико-математических пространств или из культурной памяти, в которой эта «форма» представлена...