И проснуться не затемно, а на рассвете
Читать фрагмент
Моментальное скачивание
после оплаты (24/7)
Широкий выбор форматов
(для всех устройств)
Полная версия книги
(в т.ч. для Apple и Android)
Эту книгу сравнивают с романами Джозефа Хеллера и Курта Воннегута, отмечая талант автора смешивать иронию, абсурд, тоску и одиночество в таких пропорциях, чтобы создать повествование, которое трогает, увлекает, дает пищу для размышлений.Главный герой, Пол О’Рурк, прекрасный стоматолог, рьяный атеист, фанат бейсбольной команды «Ред Сокс», мизантроп и циник, в один прекрасный день обнаруживает сайт собственной стоматологической клиники. Он никогда ничего подобного не создавал – хотя бы потому, что с Интернетом у него непростые отношения. Дальше – больше. От его имени в Сети появляются разнообразные комментарии религиозного характера о некоем древнем и почти вымершем народе с богатым духовным наследием – ульмах. Что это – над ним смеются? Пытаются вывести его из себя? А может, дарят шанс обрести душевное равновесие?
FL/408970/R
Характеристики
- ФИО Автора
- Джошуа Феррис
- Язык
- Русский
- Переводчик
- Екатерина Борисовна Романова
Отзывы
Вражаюча подорож у світ іронії та абсурду!
Ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Автор майстерно поєднує елементи іронії, туги та самотності, створюючи глибокий та багатошаровий сюжет, який змушує задуматися про сенс життя та місце кожного з нас у цьому світі. Головний герой, стоматолог, який виявляє сайт своєї клініки, стає символом сучасної людини, що намагається знайти своє місце в епоху інформаційних технологій та соціальних мереж. Його мізантропічні погляди та цинічний світогляд викликають співчуття, а ситуації, в які він потрапляє, змушують сміятися та плакати водночас. Книга сповнена глибоких роздумів про віру, самотність та пошук душевної рівноваги, що робить її надзвичайно актуальною в наш час. Рекомендую всім, хто цінує літературу, що викликає емоції та залишає слід у душі!
14 книг этого же автора
Товары из этой категории:
Эту книгу сравнивают с романами Джозефа Хеллера и Курта Воннегута, отмечая талант автора смешивать иронию, абсурд, тоску и одиночество в таких пропорциях,...