Мозг зомби. Научный подход к поведению ходячих мертвецов
Читать фрагмент
Моментальное скачивание
после оплаты (24/7)
Широкий выбор форматов
(для всех устройств)
Полная версия книги
(в т.ч. для Apple и Android)
Вы задумывались, почему зомби так странно себя ведут? Почему они мычат и рычат, раскачиваются из стороны в сторону, демонстрируют нечеловеческую силу, но не могут совершать простейшие движения? Все дело в особенностях работы их мозга. Нейробиологи Тимоти Верстинен и Брэдли Войтек, большие поклонники темы зомби-апокалипсиса, разбирают самые интересные сюжеты кинематографа и литературы, с изрядной долей юмора размышляя о ходячих мертвецах. Обстоятельно анализируя их повадки, поступки и способности, авторы рассказывают массу интересного о человеческом мозге, психике и поведении, показывая на примере злобных фантастических монстров, как устроена и какие функции выполняет наша с вами центральная нервная система.
FL/605402/R
Характеристики
- ФИО Автора
- Брэдли Войтек
Тимоти Верстинен - Язык
- Русский
- Переводчик
- Ксения Анатольевна Чистопольская
Отзывы
Неймовірно захоплююча та пізнавальна книга!
"Мозок зомбі" - це справжня знахідка для всіх, хто цікавиться не лише зомбі-культурою, але й наукою про мозок і поведінку. Тімоті Верстінен і Бредлі Войтек вміло поєднали науковий підхід з елементами гумору, що робить читання не лише інформативним, але й веселим. Книга розкриває багато цікавих аспектів роботи мозку зомбі, пояснюючи, чому вони поводяться так дивно, і як це пов'язано з нашою власною нейробіологією. Автори детально аналізують популярні фільми та літературу про зомбі, що дозволяє читачеві краще зрозуміти, як наука впливає на наше сприйняття цих персонажів. Я отримав величезне задоволення від читання і дізнався багато нового про людську психіку. Рекомендую цю книгу всім, хто хоче поєднати розваги з навчанням!
1 книга этого же автора
Товары из этой категории:
Вы задумывались, почему зомби так странно себя ведут? Почему они мычат и рычат, раскачиваются из стороны в сторону, демонстрируют нечеловеческую силу, но ...