Мой дед расстрелял бы меня. История внучки Амона Гёта, коменданта концлагеря Плашов

после оплаты (24/7)
(для всех устройств)
(в т.ч. для Apple и Android)
В 38 лет Дженнифер Тиге, дочь немки и нигерийца, узнает, что она внучка нацистского преступника. Миллионы людей знают историю жестокого коменданта концлагеря из «Списка Шиндлера». Садиста, любившего ради развлечения расстреливать евреев с балкона виллы.Как Дженнифер, учившейся и несколько лет прожившей в Израиле, смотреть теперь в глаза друзьям, зная, что у каждого из них кто-то из родственников погиб в нацистских концлагерях, может быть, и в самом Плашове? Как ей справиться с чувством вины за преступления, совершенные родным дедом? Дженнифер Тиге переосмысливает свое детство и юность, исследует семейное прошлое, находит столь нужные ей ответы.
ОсобенностиУникальные фото из личного архива автора, а также из архива Музея истории Холокоста «Яд ва-Шем».
Для когоЭта книга для тех, кто интересуется историей Второй мировой войны, национал-социализма и послевоенной Германии, а также для тех, кто хотел бы найти отправные точки для размышлений о чувствах вины и стыда, передаваемых от поколения к поколению, и о поиске путей к преодолению травм прошлого как потомками жертв, так и потомками преступников.
Характеристики
- ФИО Автора
- Дженнифер Тиге
Никола Зелльмаир - Язык
- Русский
- Переводчик
- Анна Ерхова
Отзывы
Сильна та важлива книга
"Мій дід розстріляв би мене" - це книга, яка змушує задуматися про складні питання спадковості та відповідальності. Дженніфер Тіге вміло поєднує особисту історію з історичним контекстом, надаючи читачеві можливість зрозуміти, як минуле може впливати на наше сьогодення. Її роздуми про почуття провини та пошук ідентичності є надзвичайно актуальними, і я вважаю, що ця книга стане важливим внеском у дискусію про травми, які передаються від покоління до покоління. Я б рекомендував цю книгу всім, хто хоче глибше зрозуміти, як історія формує нашу ідентичність та світогляд.
Вражаюча історія про пошук ідентичності та примирення
Ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Дженніфер Тіге зуміла глибоко поринути у своє сімейне минуле, розкриваючи теми провини, сорому та ідентичності. Її роздуми про те, як бути онукою нацистського злочинця, викликають сильні емоції і змушують задуматися про важливість історії та її вплив на сучасність. Авторка майстерно поєднує особисті переживання з історичними фактами, що робить цю книгу не лише автобіографічною, а й важливим свідченням про те, як минуле може впливати на наше сьогодення. Рекомендую всім, хто цікавиться історією та психологією, адже ця книга відкриває нові горизонти розуміння людських переживань.
Не зовсім те, що очікував
Хоча книга має потенціал, я вважаю, що авторка не зовсім вдало передала свої думки. Місцями текст здається розпорошеним, і я не зміг повністю зрозуміти, які основні ідеї вона намагається донести. Хоча особисті переживання Дженніфер цікаві, мені не вистачало більшої структурованості та глибини в аналізі теми. Здається, що деякі моменти залишилися недослідженими, і це викликало у мене відчуття незавершеності. Книга може бути цікавою для тих, хто вже знайомий з темою, але новачкам, можливо, буде важко зрозуміти всі нюанси.
Глибока та зворушлива
Книга "Мій дід розстріляв би мене" вразила мене своєю відвертістю та глибиною. Дженніфер Тіге сміливо ділиться своїми переживаннями, розкриваючи складні питання про спадковість провини та ідентичність. Її пошуки відповідей на запитання про минуле рідних, про зв'язок між поколіннями та про те, як жити з тягарем історії, змушують задуматися про важливість пам'яті та примирення. Ця книга стане важливим внеском у розуміння того, як травми минулого можуть впливати на наше сьогодення, і я вважаю, що її варто прочитати кожному, хто цікавиться історією та людською психологією.