Інтуїція – це щось за межами інтелекту. Інтуїція – це стрибок. Стрибок, що не піддається аналізу. Інтелект – це наносне, це людське. Інтелекту можна навчити. А інтуїція – це істина. Немає точного наукового опису інтуїції. Це явище ненаукове та ірраціональне. Інтуїція – це диво. Коли тіло діє спонтанно, це називається інстинктом. Коли душа діє спонтанно – це називається інтуїцією. З проявами тіла ми не сперечаємося – воно матеріальне та відчутне. Наш розум забитий до краю думками. Ця уявна словомішалка ні на хвилину не залишає нас у спокої, створюючи в голові неймовірний шум і гам. А інтуїція – це шепіт. Неможливо почути шепіт у гонці повсякденності. Для цього необхідно зупинитись. Дана книга – це зупинка. А зупинка – це можливість перевести подих, прислухатися до себе, відчути необхідність зрозуміти себе. Щоб зрозуміти себе, необхідно піти на початок – у той час, коли ви керувалися відчуттями та почуттями, а не мораллю та правилами.