Дві жінки – мати та дочка. Дві історії терпіння та вміння примиритися з втратами. Чоловік у їхній сім'ї може бути тільки онуком і сином, зате йому безроздільно віддані серця, що витерпілися. Все життя оточений жінками Леонід відчував і розумів їх, як ніхто інший. Жіноче кохання живило його, давало надію і сили жити. І він шукав її в кожній жінці, яка траплялася його дорогою, і йому завжди було мало. Коли дружиною Льоні стала Наталя, скромна театральна костюмерка, його близькі прийняли її неласково, але змушені були змиритися. Наташа була чудовою у всіх відносинах дружиною, а чоловік зраджував їй, його крутило від її ідеальності, але він мовчки ніс свій хрест, поки на його шляху не з'явилася яскрава, харизматична Соня ... Ця історія про жіноче довготерпіння і бажання мати одноосібно і повністю, простоту і підступності, які часом йдуть пліч-о-пліч.