Ця історія почалася у вісімдесятих роках минулого століття. Двоє талановитих і честолюбних людей вступили до Ленінградського університету на найпрестижніший і «закритий» факультет – східний. Тут готували еліту радянської дипломатії, тих самих людей, які мали гідно представляти СРСР у країнах Африки та Азії. І саме тому більшість студентів, які навчалися на факультеті, були чоловіками, в тому числі, і головний герой роману – Євген. Основну частину студентів складали діти дипломатів та послів, які працюють у «східних» країнах. Багато хто з них виріс у тих самих країнах, мову яких вивчали в університеті. Ще одну частину студентів факультету складали діти відомих та популярних у країні людей: артистів, письменників, політиків. Вони йшли навчатися на східний факультет через престиж. І невеликий відсоток, що залишився, становили «всі інші», тобто люди, подібні до героїні роману Віри, які раптом вирішили змінити свою карму і замість того, щоб вступити на філологічний факультет і потім викладати англійську мову в школі – стати дипломатом, консулом чи журналістом. міжнародником. Витягнувши щасливий квиток, Віра та Женя почали вивчати індійську та китайську мови. І все було чудово, поки в рік їхнього випуску в країні не трапилася «перебудова» і з'явилися не лише спільні підприємства, фірми, а й ті, кого почали називати «бандитами»…