«Глибоко вірячи у відновлення колишньої слави російської армії та її традицій – я пишу свої спогади, сподіваючись, що вони можуть виявитися корисними тому, кому здасться можливість відобразити колишню славу Кавказьких полків на сторінках історії. На згадку про минуле, у настанову майбутньому – ім'я 155-го піхотного Кубинського полку має зайняти собі гідне місце у літописі Кавказької армії. В інтересах абсолютної точності, вважаю обов'язком підкреслити, що я у своїх спогадах стосуватимуся лише тих подій, у яких я сам брав участь, як рядовий офіцер» - такими словами починає свої спогади капітан 155-го піхотного Кубинського полку піхотного полку В.Л. Левицький. Його мемуари – це не тактична історія одного з полків на полях битви Першої світової війни, це жива розповідь, в якій основну увагу приділено деталям, дрібницям офіцерського побуту, бойовим замальовкам.